Пам’ятка педагогічному працівнику
про додержання педагогічними працівниками вимог законодавства щодо забезпечення захисту дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства
Каталог дій, що розцінюються як насильство по відношенню до дітей (на основі аналізу міжнародних та державних нормативно-правових актів)
Фізичне насильство: побої, мордування, навмисне травмування, нанесення тілесних ушкоджень, порушення фізичного здоров’я, катування, недбале, брутальне і жорстоке, нелюдське поводження, що принижує гідність; фізичні покарання, зловживання, нехтування, експлуатація дитячої праці, непосильна праця, залучення до праці на виробництві зі шкідливими умовами, використання у жебрацтві, вилучення органів для трансплантації, насильницьке донорство (проведення дослідів)вбивство |
Психологічне насильство, приниження гідності, словесні образи, образливі прізвиська, роздягання дитини перед іншими як спосіб покарання, висміювання недоліків дитини, особливостей сім'ї, сімейних подійнасміханні над виглядом, видом діяльності, поведінкою дітей, які вирізняються серед однолітків ігнорування фізичних потреб дитини, крик, авторитаризм, вимоги без пояснень, примушування до негативних дій, погрози, цькування, переслідування, залякування, залучення до екстремістських релігійних психокультових угрупувань та течій, примушення до жебрацтва, бродяжництва, доведення дітей до самогубства, розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника |
Сексуальне насильство: розбещення, зґвалтування, використання неповнолітніх у порнобізнесі (для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів) посягання на статеву недоторканість, сексуальні домагання, сексуальні зловживання, сексуальна експлуатація неповнолітніх (проституція, примушування, спонукання чи втягнення до заняття проституцією; звідництво, вчинене із залучанням неповнолітнього) |
Економічне насильство: відбирання речей, грошей, їжі, на які постраждалий має передбачене законом право, умисне позбавлення житла, їжі, одягу, грошей, вимагання, крадіжка, грабіж, шантаж з метою отримання грошей, незаконне присвоєння власних речей, грошей іншої людини, умисне пошкодження майна та одягу |
Основні поняття
жорстоке поводження з дитиною– будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного та соціального насилля над дитиною в сім’ї або поза нею;
насильство- будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одної людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи людини та громадянина і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров'ю;
фізичне насильство– умисне нанесення одним індивідом іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;
сексуальне насильство – протиправне посягання одного індивіда на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітніх;
психологічне насильство– це насильство, пов’язане з дією одного індивіда на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю;
економічне насильство– навмисне позбавлення одним індивідом іншого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Напрями діяльності органів та закладів освіти щодо попередження насильства визначені у наступних документах:
1. Закон України «Про освіту»,де зокрема вказується, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
2. Закон України «Про загальну середню освіту»:
стаття 5 – завдання загальної середньої освіти: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців);
3. Закон України «Про охорону дитинства»визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері. Зокрема у статті 10 цього закону зазначається, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості, і виключають приниження честі та гідності дитини. Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім'ї та поза її межами встановлюється законодавством.
4. «Порядок взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах»(затверджений Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань 14.06.2006 N 1983/388/452/221/556/596/106), в якому зокрема зазначається, що міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (відділи) освіти і науки обласних, міських, районних державних адміністрацій, дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні та позашкільні навчальні заклади:
- за запрошеннямуправлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту беруть участь у роботі дорадчого органу;
- повідомляють центрамсоціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про виявлення сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;
- ведуть внутрішній облік дітей,які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога, та інформують про це служби у справах неповнолітніх і центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
- забезпечують роботушкільного психолога з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах;
- можуть створюватипри освітніх закладах об'єднання батьків, педагогів, громадськості щодо забезпечення педагогічного впливу на дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та схильних до протиправних дій, залучають до цієї роботи соціальних працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;